Цьогорічний літній відпочинок склався дуже спонтанно та несподівано. Якось було багато роботи і ми все не встигала виділити час, щоб спланувати подорож, а тут в мене випав вільний тиждень і ми вирішила не гаючи часу заглянути та розпитати про можливі варіанти відпустки наперед, не в робочий сезон, тобто за місяці 2 до бажаної дати, а за пів години вже тримали в руках путівки на наступний день)))) Ось так вільний тиждень перетворився на літню відпустку ))
Місцем відпочинку вибрала Сицилію. Так як часу на планування маршруту своїм ходом не було, то путівка «все включено» була в самий раз! Сім днів нічогонеробіння)) і повного релаксу обіцяли бути еліксиром для відновлення сил.
Виліт був аж з Вроцлава (Польша) Тобто шлях до омріяної відпустки слід було таки впевнено заслужити, витримавши їзду до кордону, піший перехід, ще 3 пересадки міським транспортом та 12 годин їзди в сидячій електричці + 1 год, на яку поїзд запізнився, як виявилося згодом – це норма речей. Ще й хвилювання чи встигнеться на літак і відсутність таксі о 1 ночі на вокзалі….суцільний стрес одним словом. Проте вже сидячи в літаку прийшов довгожданий спокій і втома одночасно….прокинулися вже в Італії…
Сонечко, чисте повітря і смачний сніданок, так хочеться розпочинати кожнен ранок. Затишний готель розташований далеко від міської метушні, навколо лише виноградники та оливкові.

Завжди усміхнений та уважний Джузеппе, який завозть всіх бажаючих позасмагати на пляж, щоразу бажав всіляких приємностей на день, а нас він вважав французами))
Фотографувала я дуже мало….ну, самі розумієте…власне від цього приїхала відпочити)))) Але все ж не втрималася, тому поділюся.

За хвилин 40 прогулянки можна було добратися до найближчого невеличкого містечка і походити вузенькими затишними вуличками, спостерігаючи за розміреним життям корінних мешканців та їхніми будніми

В готелі ми познайомилися з чудовими людьми, які виявляється летіли з нами поруч в літаку, проте ми були такі втомлені дорогою, що не запам’ятали їх) Вони також полюбляли більш активний відпочинок і ми вирішили взяти на прокат машину та поїхати вздовж узбережжя подивитися ні інші міста, щоб скласти собі більш точне уявлення про Сицилію.

Дорога-це одне задоволення) Ідеальне покриття та чіткість вказівних знаків дозволяють насолоджуватися довколишніми краєвидами не встаючи з-за керма. Місто Трапані, до якого ми прямували, видалося дуже гарним, проте зупинилися ми в ньому лише на 10 хв., так як злива не давала нам можливості прогулятися. Босоніж під стіною дощу пробігли 3 вулички і оприділили – місто таки гарне але…)))
Далі нас очікувало маленьке старовинне Ерічі розташоване високо в горах. З нього відкриваються фантастичні краєвиди навколишніх міст.

Крайньою точкою нашої поторожі було Палермо, проте про нього писати нема чого….брудний і не цікавий мегаполіс, тому їхати туди не варто. Краще відвідаати вулкан Етну, на який ми не потрапили, тому що туди треба було ще добрячий шматок дороги їхати…залишили його для когось іншого)))
На зворотньому шляху відвідали маленькоме містечко, назва якого не була зафіксована, повечеряли там фантастично смачною піцою і щасливі повернулися в готель)
Доречі, якщо хочете натрапити на дійсно хорошу піцу, то вибирайте не дуже “нарядний” заклад але де є багато місцевих жителів, там і ціна добра і кількість відвідувачів говорить про якість…Смачного! *)

Такий вигляд з нашого номера, простір і свободааааа…..а ще милі овечки з чоловічими басовитими голосами.

все починалося та закінчувалося кавою…))) в останню я просто закохалася))) називається Креміно. В неї дуже насичений смак, за рахунок взбитих жовтків…
Кавоманам настійливо раджу скуштувати!
ciao! *)